Вам напевно всім цікаво як воно так сталось
Що ці двоє молодяток долі поєднали.
Як вони із різних селів і в яку то днину
Якось раптом тай ступили на спільну стежину...
Тож послухайте уважно всі мої старання
Як історія писалась їхнього кохання.
День коли вони родились всі запам’ятали
Бо на небі дві зорі ясні засіяли.
Одна зірочка над Тяпче – друга в Яворові.
Менша зірка – Іваночки, грубша Тарасова.
Від маленького Тарасик був хлопчина чемний,
Тай Іваночка росла щира і приємна.
Ще маленьким він навчився за конем ходити
З татом ходив на дуброву стеливо косити.
А Іванка полюбила трактори й машини
Подавала татусеві ключі й запчастини.
Ну і дуже часто в Тяпче вона приходила
З дідом Юрком на тракторі отаву возила.
Йванка вчилась в школі добре, старанно писала
І ніколи мамі з татом ніщо не брехала.
Тай Тарасик вчивсь старанно, але й міг деколи
Втікти з хлопцями з уроків, курити за школов.
Після школи поступила Іванка відразу
Навчатися в інституті від нафти і газу.
То їй тато так порадив хай ся там навчає
Потім її замість себе в УБеР запхає.
А Тарас вступив до Львова, там трохи повчився
Але потім в «нафти й газу» також перевівся.
Йому тато й мама дали пораду хорошу :
-Потім встрою тя на базу!Де нафта – там гроші!
Отак жили вони різні , наукам навчались
І якось ще їх стежини не переплітались.
Та два роки назад,в жовтні почалися пльотки:
Він був дружба, Йванка дружка у Лесіва Стьопки.
Зразу були встибливими, та слово по слові…
І водились вже за ручки,дійшло й до любові.
Полюбив Тарас Іванку,місця не знаходить.
Щовечора через млаки у Яворів бродить.
А бабусенька Марійка запереживала
Чи його хтось не наврочив і на віск зливала.
Йванцин тато каже мамі:-Нормальний хлопчина!
Непитущий,роботящий, з файної родини!
Як надумє женитись - то не поскуплюся!
Перепишу їм пів хати, подарую буса!
Кузьміним також Іванка сподобалась дуже
Бо тихонька, некуряща, тай гарна, як ружа!
Ходив Тарас до Іванки два роки і далі.
Нераз йому яворівські тягла надавали.
Нехотіли таке дівча чужим віддавати
Та не змогли від Іванки його відігнати.
Ну а потім попросив він в Михайла й Наталі
Щоби заміж Іваночку за нього віддали.
Далі було все як в казці: свати приходили,
Посватали Іваночку, могорич запили.
На двадцять девяте жовтня весілля зробили
Ну і вас усіх на нього щиро запросили.
Отака то історія їхнього кохання!
Хай продовжується вона лише в процвітанні.
Нехай пишуться сторінки в радості й любові
А ми випємо за них всі по повному знову.
29.10.2011р.