1
Ця історія кохання
Тоді почалася,
Як гуляли весіллячко
У сусіди Васі.

Від самісінького ранку
Збіглися сусіди,
Хтось будував танцплощадку,
А хтось носив відра.

І наш Вася по-сусідськи
Допомогав тоже,
Тримав свиню, як різали,
Подавав їм ножі.

Знімав пробу з самогонки,
А коли проспався,
Молов м’ясо на котлети,
І носив ковбаси.

А коли він ніс в комору
Салтисон щосили,
То побачив Оксаночку,
Що пляцки мастила.

Він на неї задивився,
Мов наслав хтось чари,
А сальтисон впав на землю
І украв котяра.

Навіть серце у цю мить
Його закололо,
Бо красуні він такої
Не бачив ніколи.

Підійшов до неї Вася:
-Що робиш, - питає,
А Оксана відповіла:
-Пляцки доробляю.

-Класний пляцок,- він продовжив,
-Як ся називає?
-Вроді «Спартак»…на два яйці…
Я точно не знаю…

Ну а Вася похвалився
Що зробив за нині,
Як втікали по городі
Від різника свині…

Говорили вони довго,
Хоч вже були сонні,
Потім Вася захотів
Номер телефону.

Та Оксана відказала:
-Ти будеш дзвонити,
А мій тато як узнає
Буде мене бити.

-Та не бійся,- каже Вася
-Послухай, коротше…
Якби щось – я заговорю
Голосом дівочим!

Подумала пів години,
Але номер дала,
А як Вася маякнув
«Віра» підписала.

Кожен день тепер дзвонив
Вася до Оксани,
Говорили вони довго
Про життя й кохання.

17 листопада
Дев’ятого року
Ходить Вася зажурений,
Бо має мороку.

День народження в Оксани,
Тож треба рішити,
Що найкраще в подарунок
Для неї купити.

-Телефон у неї є,-
Вася прикидає,
-Гумаки би їй купив-
Розміру не знаю…

Та згадав, що вона йому
Говорила якось,
Що найбільше полюбляє
Песики всілякі.

«Скочив» Вася у Долину
В супермаркет «Кошик»
І купив їй іграшку
Цуценя хороше.

Прийшов ввечері під хату,
Свиснув штири рази,
І Оксаночка до нього
Вибігла відразу.

Привітав її зі святом
Схвильовано Вася,
Хтів сказати, що кохає –
Але застидався.

Дарував їй іграшку,
Оксанка зраділа
-То якраз,- вона сказала
-То, що я хотіла!

Вася ще їй розказав
Привітальний віршик,
Вона дала кусок торта
І вина келішок.

На прощання хтів Оксану
Поцьомати файно,
Та боявся, бо якраз
Йшов тато до стайні.

Час ішов, а вони часто
Дзвонили, стрічались
І так вони непомітно
Сильно закохались.

А торік у січні Вася
Відразу по святах
Наважився до Оксани
Сватів посилати.

Бо є «бакси» у панчосі,
Свиня вже «у тілі»,
То вже може потягнутись
Зробити весілля.

Посватали Оксаночку,
Могарич запили
І весілля 2 травня
Гуляти згодились.