В молодяток шлюбна ніч,
Ну а теща в хаті
Обдумує, як же має
Обдурити зятя,

Бо хвалилася, що доня,
Робітна, чудесна,
А, найгірше, що клялася
Що вона ще й чесна.

Та зробила, як то кажуть,
Із писка халяву,
Бо, насправді, доня була
Порядна шалава.

Та не хтілось перед зятем
Брехлом виглядати,
То ж придумала,як честь їх
Має врятувати.

Коли кури на весілля
Кухарки рубали,
Вона курячу головку
В коморі сховала.

Дочекавшись, коли зятя
Надвір закортіло,
Вона курячою кров’ю
Всю простинь скропила.

А коли він повернувся,
То гордо сказала:
-Ще’c і чесну взяв, дивися…
Тепер таких мало…

Як на місці того зятя
Був би хтось дурніший,
Цілував би за то жінку,
А тещу ще більше.

А попався б цілком дурень-
Взяв би тую простинь
І лупашив нею тещу
По писку зі злості.

Але зять той був благий,
Та й лиш засміявся,
А чому – напевно кожен
Із вас здогадався.
17.4.15.